Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Справа № 910/22288/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Жукової Л.В.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет"на ухвалу та постановугосподарського суду міста Києва від 17.10.2014 Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014у справі№ 910/22288/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Чиста планета"до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" 2.Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" 3. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 220708,27 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Чумак О.В. - за довіреністю;

від відповідача-1: Шабовта Є.В., Круглова Р.С. - за довіреністю;

від відповідача-2: не з'явився;

від відповідача-3: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2014 у справі №910/22288/14 заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на грошові кошти, що належать відповідачу-1 в межах суми у 217 708,27 грн., що знаходяться на рахунках, відкритих у банківських установах, перелік яких наведено в ухвалі суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 ухвалу господарського суду міста Києва від 17.10.2014 у справі №910/22288/14 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач-1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 та ухвалу господарського суду міста Києва від 17.10.2014 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 66 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Враховуючи наведені норми, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

При цьому, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається при наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Перевіряючи дотримання судом вимог закону при вжитті заходів забезпечення позову апеляційний господарський суд правильно зазначив, що вжитті господарським судом заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача-1 у розмірі спірної суми, є такими, що відповідають суті заявлених вимог і не можуть вважатись порушенням прав останнього, який в свою чергу не надав належних доказів на підтвердження можливості виконання своїх зобов'язань перед позивачем у разі задоволення позову, а тому висновок апеляційного господарського суду щодо правомірності вжитих судом заходів забезпечення позову є обґрунтованим і підстав для скасування судових рішень, за наведених у касаційних скаргах мотивів, судова колегія не вбачає.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 року та ухвали господарського суду міста Києва від 17.10.2014 року, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 та ухвалу господарського суду міста Києва від 17.10.2014 у справі №910/22288/14 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

Л.В. Жукова